Навчання в Німеччині

Сьогодні Німеччина займає третє місце після Великобританії і США по числу іноземців в учбових закладах. І з кожним роком їх приїжджає все більше і більше. За останні десять років кількість учнів з-за кордону подвоїлося. До кінця 2001 року їх налічувалося 187 тисяч 27 чоловік. Якщо не рахувати тих іноземців, які народилися або проживають у ФРН, то більшість приїжджає з Китаю, Франції, Польщі і нашої країни. Взагалі, треба сказати, що після розвалу СРСР число студентів з Східної Європи в Германії виросло на половину. Я не дарма «годую» вас цифрами - якщо ви дійсно хочете вчитися в Германії, то багато тисяч молодих людей вже зробили це до вас, тобто, це реально.
Як мовитися, вперед і з піснями.
Пакет документів, який необхідно представити спершу або продовження навчання в Германії, а також умови і прийому залежать по-перше від вузу, в якому ви збираєтеся вчитися, і по-друге від вас самих: чи закінчили ви вже університет в нашій країні, або ж ви, скажімо, проучилися у вищому учбовому закладі певна кількість семестрів і так далі. Проте є і декілька загальних для всіх моментів. Про це вам краще розповість людина, яка щодня п’ять разів в тиждень займається оформленням іноземних студентів в Університет, - керівник академічної служби у справах іноземців при університеті Кельна, доктор Штефан Більдхауєр:
«Перш за все потрібно самого себе як слід підготувати. В першу чергу, це означає як слід вивчити німецьку мову, оскільки викладання практично на всіх факультетах у всіх вузах Німеччини ведеться німецькою мовою. І так це, судячи з усього, і буде. Крім того, хороша підготовка подразумеваєт інформованість - будь ласка, скористайтеся Інтернетом, зайдіть на сайт бажаного вузу, дізнайтеся адресу, замовте собі інформаційний матеріал або брошуру університету, і перевірте, чи можете ви виконати умови, необхідні для прийому в учбовий заклад в Германії».
Як я вже говорила, умови прийому залежать від вашої особистої ситуації і від вузу, в якому ви бажаєте вчитися. Але як правило, всім іноземцям, нам, тобто, охочим в німецьку Alma Mater, необхідно представити наступні документи:
Перше - Завірену нотаріусом копію атестата про закінчення середньої освіти, школи або ліцею. Друге - зроблений і завірений в перекладацькому бюро переклад атестата зрілості. Третє - завірену копію диплома про вищу освіту або ж копії залікової книжки, що свідчать мінімум про два роки навчання у вітчизняному вузі. Четверте - знову-таки завірений переклад цих документів. П’яте - документ, що свідчить про знання німецької мови. Це може бути, скажімо, диплом Гете-Інституту. Кожен окремо взятий вуз пред’являє свої вимоги до цього документа. Шосте - вам необхідно буде оформити медичну страховку, зробити це можна і після приїзду до Німеччини.
Сьоме - заповнити анкету, яку вам пришлють поштою або видадуть безпосередньо в університеті. Восьме - написана від руки біографія німецькою мовою. І, нарешті, дев’яте - довідка про фінансування.
Докладніше про це доктор Більдхауєр: «Дозвіл на навчання в Германії, як, втім, і в будь-якій іншій країні, можна отримати тільки добре підготувавшись з фінансової точки зору. Можливо, вас фінансуватимуть ваші батьки, ще краще - якщо ви отримуватимете стипендію. Шанс отримати стипендію випадає тим, хто, по-перше, добре вчився до цього в школі і в своєму вузі, а по-друге, тим, хто подав заявку на неї, ще знаходячись у себе на батьківщині. Потім, знаходячись вже в Германії, отримати стипендію буде дуже, дуже складно. Будь ласка, забезпечте собі фінансову підтримку.
Треба знати, що після прибуття до Німеччини або ж для отримання візи вам доведеться давати письмове пояснення - на які засоби ви збираєтеся тут існувати. Та все ж, я повинен сказати, що як німецькі студенти, так і іноземні в більшості працюють під час навчання і заробляють собі на життя». Довідка про фінансування не так страшна, як це може показатися на перший погляд. Про те, що це за документ, а так само про те, як можна отримати стипендію або ж дозвіл на роботу в Германії, в наших наступних програмах. Тепер про вступні іспити: їх в німецьких вузах просто немає. Іноземцям потрібно складати лише мовний іспит або відучитися на курсах.
Докладніше - так само в наступних програмах. Все це не так складно, як може показатися на перший погляд. Знову-таки, підкріплю свої слова цифрами: Кельнській університет, наприклад, займає одне з перших місць в Германії по числу іноземних студентів. Вони складають більше 10 відсотків від всіх учнів, точніше кажучи, на сьогоднішній день їх 6 535 чоловік з 134 країн світу. З них третя за чисельністю група - студенти з Росії, що 318 вчаться, 205 з України і 55 з Грузії. Якщо ж ви в німецький університет потрапите, то відрахувати вас буде практично неможливо. Тут можна розтягувати навчання на роки, не складати жодного іспиту в семестр і все-таки числитися студентом.
Після тієї строгості, до якої ми звикли у вітчизняних університетах, це, звичайно, розслабляє і розхолоджує, проте, правила на даний момент, такі. Хоча, продовжитися це не довго.
Штефан Більдхауєр: «С сторони університетів і міністерства освіти поки немає ніяких штрафних санкцій проти «вічних студентів». Багато німців проводять в університетах роки - 19 семестрів, 20 семестрів і більше. Ймовірно скоро це зміниться і ті, хто переступив 13-14 семестр повинні будуть платити за навчання. Відносно іноземних студентів існують строгіші правила - якщо вони перевищили певний час навчання, а іспити не складені, то їх викликають до себе відомства, що служать, у справах іноземців і питають про хід навчання і про дату, коли іноземець планує його завершити».
А зараз - знов “живий приклад” студента - Ірина Черкасова з маленького містечка недалеко від Чебоксар, вже два роки вчиться в університеті міста Потсдам: «Мені 25 років і я вчуся в потсдамськом університеті на факультетах англістики, русистіки і економічному факультеті». Відразу на трьох факультетах? «Ця система подразумеваєт те, що мені потрібно вивчати магістра, оскільки у мене вже є …вітчизняний диплом викладача англійської і німецької мови і зарубіжної літератури… і магістр подразумеваєт головний факультет і два побічні факультети». Тобто наш диплом все-таки зараховується?
«Ні, наш диплом не зараховується як диплом, що повностоїть, тобто, я можу це визнати тільки як Zwischenprufung - іспит, який ти повинен здати після 5 семестрів, який підтверджує, що ти пройшов ази утворення факультету, який ти вибрав, щоб тобі можна було вивчати вже спеціалізацію». Якщо студенти з нашої країни приїжджають до Німеччини з своїм дипломом, то їм не обов’язково чекати п’ять семестрів, а можна відразу захистити цей Zwischenprufung?
«Це теж не зовсім так. Кожен диплом розглядається окремо і залежить вже від самого факультету і викладачів, - які предмети вони можуть визнати, які немає. Економічний диплом, наприклад, не завжди признається як Zwischenprufung». На скільки тобі подобатися навчання в німецькому університеті? «Я б сказала, що мені більше подобалася система освіти в нашій країні. Я не вважаю, що освіта в Германії дуже поглиблена, я вважаю, що це просто час супроводження… Але я не знаю, можливо, я суджу це просто через те, що я вже закінчила освіту в нашій країні». А тоді навіщо ти продовжуєш освіту? Ради диплома або? «Так, це просто ради папірця».
Що ти робитимеш з дипломом, який ти отримаєш після закінчення університету? «Моє велике бажання - працювати тут, але в співпраці з Росією. . . Я думаю, поки я залишуся в Германії». Коли ти влаштувалася в Університет, подала всі свої документи, приїхала до Німеччини по студентській візі, напевно, встало питання роботи і житла - як ти його вирішувала? «Перший місяць я жила в своїй сім’ї і потім, просто, для того, щоб знайти роботу я ходила по місту і шукала, де які оголошення висять, в газетах теж шукала. І спочатку я влаштувалася працювати в магазин, а потім, я по оголошенню в газеті знайшла одну жінку, яка організовує репетиторство.
І я зв’язалася з нею, і ми організували мою трудодеятельность тут як репетитора». А що ти робиш як репетір?.
«Я допомагаю дітям з домашнім завданням і з не засвоєним учбовим матеріалом в школі. Це англійська і російська мова». На скільки багато у тебе роботи, чи хапає на життя і чи залишається час для навчання? «Залежить від семестру до семестру. Іноді виходить так, що я із заняття відразу біжу на роботу і потім вже увечері або на вихідних я роблю щось для університету. Але на життя хапає». Іра згадала, що коли вона приїхала до Німеччини, то жила в “своїй сім’ї” - вона називає так німецьку пару, де пропрацювала рік гувернанткою або au-pair, як в Європі називають тих, хто дивиться за дітьми. Діяльність як au-pair для багатьох вітчизняних студентів, стала першим ступенем на шляху до навчання у ФРН.
Робота гувернанткою або гувернером дає можливість дізнатися країну, підучити німецький, необхідний для навчання в університеті, зав’язати контакти і просто відчути себе упевненіше на чужому грунті. Іра Черкасова вирішила попрацювати аu-pair тому, що хотіла подивитися інші країни після закінчення університету в нашій країні, а туристичні поїздки для вчорашньої студентки були дуже дорогі. Втім, надамо слово їй самій.
«Після закінчення університету в нашій країні я вирішила з’їздити за межу і найлегшим шляхом виявилось, що це до Німеччини поїхати. І я послала лист до Берліна як Au Pair і через, напевно, два - три місяці мені подзвонила вже сім’я до Росії і запропонувала мені працювати в Потсдаме один рік». Наскільки було складно працювати або легко? З якими ти труднощами зіткнулася? «Я вважаю, що мені дуже повезло з сім’єю, оскільки я вважаю, що я знайшла свою другу сім’ю в Германії. Там було двоє дітей, два хлопчики. Робота виявилася не дуже складною, мені просто доводилося забирати дітей з дитячого саду і грати з дітьми до тих пір, поки не прийдуть батьки.
Зазвичай, мати приходила в 4-5 годин вечора і ми вже регулювали наш день». А скільки ти отримувала як Au-Pair? «Як Au-Pair отримує дівчинка або хлопчик від 205 євро і більше. Це залежить від сім’ї і від роду занять, що вони виконують». Але їм надається житло, їжа? Тому що на 200 євро існувати неможливо.
«Au-Pair живе разом з сім’єю. Це програма подразумеваєт, що вона живе в сім’ї, вона отримує живлення там, всі засоби гігієни, проїзний квиток, страховку, тобто ці 200 євро - її кишенькові гроші». Про Au-Pair як про свого роду стартовому майданчику під час вступу до німецького університету, про те, як їм живеться в Германії і про те, наскільки реально вивчити мову, працюючи гувернанткою або гувернером, ми розповімо пізніше.
На крайній випадок дахом студентові стане контейнер. У багатьох університетських містах Німеччини відчувається гострий брак житла. Все менше студентів мають можливість вибирати, де їм жити… “В багатьох студентських містах ситуація з житлом просто катастрофічна”, - розповідає Георг Шланцке, консультант німецького Суспільства взаємодопомоги студентів (DSW, Studentenwerk). Особливо важко знайти кімнату або недорогу квартиру в Мюнхені, Кельне, Гамбурзі, Франкфурте-на-Майне, Штутгарті і таких “класичних” студентських городках, як Гейдельберг або Фрайбург. У Рурськой області ситуація небагато краща. Проте і там, за відомостями Рурського університету, кімнату іноді доводиться чекати по полгода.
Інтернет приходить на допомогу. Шукати житло краще всього через одне з суспільств взаємодопомоги студентів. Їх в Германії більше шістдесяти. Ці організації розпоряджаються, наприклад, 180 тисячами кімнат в гуртожитках. Допомагають вони і іноземним студентам, у яких часто виникають проблеми з пошуком даху над головою. Можна шукати самому. Студенти із стажем радять: щоб зняти кімнату в гуртожитку або квартиру, треба суботнім ранком купити газету і прочитати всі рядкові оголошення. Паралельно можна подивитися в інтернеті на спеціальних сторінках ніби “studenten-wg. de”.
“Це безкоштовний сервіс як для тих, хто шукає житло, так і для тих, хто його здає”, - розповідає Томас Вінклер, один з творців ресурсу. За його словами, той, хто знайде кімнату або квартиру “своєї мрії”, може бути упевнений, що йому не доведеться платити за користування сторіночкою і за маклерські послуги.
“Акули капіталізму”. Якщо у студента мало часу і багато грошей, то можна найняти професійного маклера. “Зазвичай посередник отримує гонорар у розмірі двомісячної орендної плати плюс ПДВ”, - розповідає Петер-Георг Вагнер з галузевого об’єднання маклерів RDM (Ring Deutscher Makler). Отже заплатити маклерові доведеться декілька сотень євро. Адже, згідно даним студентського союзу, студент в середньому по Німеччині платить за дах над головою приблизно 225 євро. Правда, в різних містах орендна плата за квартиру може сильно розрізнятися. За даними Суспільства взаємодопомоги студентів, у Франкфурті в 2001 році доводилося в середньому платити 295 євро, а в Дрездене - тільки 157.
Кімната в гуртожитку також коштує недешево - не менше 100 євро в місяць. Але зазвичай студентові доводиться викладати мінімум 150 євро.
Грошові дотації отримують лише небагато. За чинним в Германії законодавством право на житлові дотації мають дуже небагато. “Субсидії на житлі може отримувати, наприклад, студентка, що виховує дитину”, - говорить Юрген Франк, прес-секретар федерального міністерства транспорту, будівництва і житла. Також доплату отримують сімейні студентські пари, що живуть разом. А ось студенти, що вчаться за рахунок державного кредиту Bafog, цій допомозі позбавлені. У східних землях житло знайти дещо легше. Та і стоїть воно дешевше, ніж на заході країни.
Якщо початок занять вже зовсім близько, а дах над головою першокурсник собі так і підшукав, треба звернутися в місцеве Суспільство взаємодопомоги студентів. “Найчастіше навіть в найбезнадійніших ситуаціях ми можемо все-таки допомогти”, - говорить Георг Шланцке. За його словами, останніми роками бувало, що студентів селили в кімнатах по двоє. Якщо ж навіть такої можливості не було, то біля університету просто ставили декілька житлових контейнерів, в які проводили світло і тепло. Комфортним таке житло назвати складно, але якийсь час протриматися можна. Благо, зима в Германії не дуже холодна. За матеріалами журналу “Шпігель”.